Будь-яке вузьке місце де багато комерційних суден та сильні течії потенційно небезпечно для вітрильної яхти. Ось що я знайшов про те, як проходити Гібралтар.

Використані матеріали сайту http://meridian-club.net

Перетин Гібралтарської протоки не дуже проста справа, особливо для вітрильних яхт. Вихід в Атлантику ускладнює зустрічну течію, яка часом досягає 6 вузлів, а вхід у Середземне море — переважні зустрічні вітри. Крім того, перебіг у Гібралтарі нерівномірний за глибиною. Слабосолона (щодо) вода з Атлантики прямує до Середземки верхнім потоком, а більш солона і важка вода з Середземки йде зустрічним протиходом на великій глибині. У деяких місцях ці течії стикаються і утворюють зони стоячої хвилікі, круті, хаотичні хвилі з гребенями, що перекидаються. Вкрай неприємна і навіть небезпечна штука для невеликих суден. Все це доповнюється інтенсивним трафіком вантажних суден по протоці та швидкісними поромами, що курсують між африканськими та європейськими берегами. Коротше завданням не з легких, як бачите)))

Тактика перетину Гібралтару з Середземки в Атлантику коротко така: дочекавшись щодо сприятливого прогнозу погоди необхідно почати рух у протоку з початком відливу, коли зустрічна течія слабшає, і за наступні 6 годин з відливом щосили ломиться назовні, використовуючи при необхідності двигун.

При цьому необхідно не лише уникати зони поділу руху для великих суден, а й триматися ближче до берега, прагнучи потрапити в струмені попутного перебігу. Треба бути дуже уважним, бо з Тарифи, Гібралтару, Сеути та Танжера часто ходять швидкісні пороми. Крім того, по марокканським берегом удосталь зустрічаються рибальські сітки, місцями ніяк не позначені.

Існує два маршрути, якими можна пройти маршрут із Середземки на Канари: вздовж іспанського чи уздовж марокканського узбережжя. Минулого разу ми ходили вздовж Марокко, зараз же вирішили йти вздовж Іспанії.

Плюси та мінуси північного та південного маршруту такі: йти вздовж берега Марокко ближче, але весь час відчуваєш вплив зустрічної течії, багато мереж та дуже нервові прикордонники не дають притискатися близько до берега. До того ж у районі Танжера особливо сильна зона стоячої хвилі. Але цей шлях, в принципі, коротший і не треба перетинати основні магістралі вантажних суден. Крім того, можна заправитися паливом та купити продукти у Сеуті (іспанський анклав на березі Африки) дешевше, ніж на материку. Шлях через іспанське узбережжя мальовничіше та безпечніше.й, можна сховатися в бухті Гібралтару і варто зайти за Тарифу, течія відразу сходить нанівець. Крім того, під самим берегом у відплив працює попутна течія. Але, якщо потім слідувати на Тенеріфе, то доведеться перетинати шлях всіх вантажних суден, що йде в і з протоки. Та й загалом шлях цей дещо довший. Вартість палива та продуктів так само вища, якщо не заходити до самого Гібралтару.

Наш план і, відповідно, маршрут був такий: слідуючи з Малаги, ми вздовж самого берега обійшли Гібралтарську скелю і, розрахувавши час з відпливом, стали марину в іспанській частині затоки. Переночувавши, ми успішно підхопили сильний попутний вітер, і рухаючись вздовж узбережжя Іспанії за 4 години дісталися Тарифи.

По дорозі двічі потрапляли в зону стоячої хвилі, але потім зловили попутну течію і отримавши +3 вузли до наших 6-ти куль вилетіли за хвилелом Тарифи. Подальший шлях був би досить спокійним і о 20.00 ми вже швартувалися в порожній з нагоди міжсезоння марині Барбаті.

Протока підкорилася нам з першої спроби, хоча я й закладав не його перетин дві доби. І ось ми на західному березі Європи. Поспішаю зауважити, що відразу після Гібралтару різко зростає вплив припливів та відливів. Якщо в Гібралтарі це +/- 0,5 метра, то в Барбаті та Кадісі вже 2 та більше метрів.