Джерело

21 липня, о 8:50 ранку ми відійшли від гостьового причалу яхтклубу "Локомотив". У 9 підійшли до плавучої заправки, залилися до повного бака, плюс одна каністра, і покинули Казань.

Ідемо до Камського гирла вздовж правого берега. У повітрі серпанок, весь час хочеться протерти очі))

Вітерець зустрічний, невелика хвиля. Приміряв новий головний убір)))

Берег високий, з кам'янистими урвищами. Здається, що ми не на Волзі, а десь у Криму)

З птахів бачили двох білохвостих орланів і пару-трійку шуліки, один з яких на наших очах упіймав рибу.

Пристань Тенішеве. Тут є маленька бухточка, відкрита східним та північно-східним вітрам. Нам вона не підходить, ходімо далі.

Тут починається озерна частина Куйбишевського водосховища, що досягає в гирлі Ками 40км завширшки. Хвилювання посилюється, і я постійно перевіряю кріплення щогли, що здається, воно трохи ослабло.

До 19.35 підійшли до притулку Кірельського. Воно також відкрите східним вітрам. Зараз вітер дме з півдня, південного сходу, але в найближчі пару днів поступово відходитиме на північ через схід. У притулку ми заходимо за невеликий мис, який трохи прикриває нас зі сходу, і стаємо на якір о 19:45

Вранці трохи переставили зручніше і завезли додатковий шварт на берег.

На швартів незабаром прилетів зимородок

А на дереві неподалік сидить шуліка. Зазвичай ми їх у небі бачимо. А цей сидить і час від часу подає голос, може, молодий ще, їсти просить?))

Через деякий час бачимо, що шуліки вже три. Мабуть, пара і пташеня, що підросло. На цьому дереві бачимо сліди перебування бобрів.

Коршуни ближче. Сьогодні я перезакріпив щоглу. Все ж таки її трохи розбовтало від Городця. У нас, за миском, спокійно, але в бінокль видно, як хвилі з водосховища розбиваються об лівий берег бухти.

23 липня. Вранці поспостерігав за чаплею, сподівався, що вона підійде ближче до човна, але марно. Коли вона полетіла, я перевірив сальник валу, рівень олії та антифриз. З сальника трохи капає, але не критично. Прогноз покращується, завтра підемо далі.

Спробував з'їздити з Фенею на надувнушці на фотополювання, до гирла невеликого струмка, де стоїть підгризане бобрами дерево. Але через 3 хвилини ми ганебно бігли звідти з-за хмар злих комарів. Феня дорікає мені за боягузтво. Соромно..))) Підгребли до яхти, і Феня одразу поставила на борт передні лапки. Точніше в борт яхти передніми лапами уперлася, і надувнушку разом зі мною задніми відштовхнула. Ну і сама,orphans: 2; text-align: left; text-indent: 0px; text-transform: none; white-space: normal; widows: 2; word-spacing: 0px; -webkit-text-stroke-width: 0px; background-color: #ffffff;"> у кращих традиціях, між яхтою та надувнушкою пірнула))) Але тепер, вона відразу зрозуміла, хто її швидше врятує, і виринувши попливла до мене)

24 липня. Встали о 3:30 та о 5 ранку знялися з якоря. Вітру зовсім немає, йдемо до виходу з бухти.

Виходимо на простір водосховища, на прощання бачили орлана-білохвоста

Знову серпанок і туман. Берегів не видно. Спекотно і душно.

Ми йдемо туди...

звідти... Межі води та неба не видно, звідкись періодично чути грім

До реальності іноді повертають крачки, що сидять на воді і на плаваючому смітті. Все навколо здається сірим, якщо не дивитися прямо вниз, під човен...

тоді з'являється підбадьорливий зелений колір)))

Після 15:00 через серпанок починає проглядати сонце, а незабаром і вітерець з'явився. Ближче до Ульяновська підходять невеликі шкваліки, і грім чути все частіше, але гроза проходить повз. Нам дістався лише невеликий дощ.

О 17:40 швартуємось на батьківщині Леніна, у "Симбірськ-Марині". При підході я зателефонував її власнику, Сергію, і він пояснив по телефону, як заходити. Нас зустрічають чотири(!) особи зі своїми швартовами і акуратно ставлять на відведене нам місце, про такий сервіс зі швартовкою я раніше навіть не чув..))

Спасибі, що дочитали, продовження...