Еко-активіст із Франції проїхався країнами Європи велосипедом, а потім вирушив на маленькому човнику через океан, здійснивши подорож з Парижа до Нью-Йорка своїм ходом. До чого тут екологія? Просто всю дорогу чоловік харчувався покидьками та простроченою їжею – і все це заради екології.

Французький активіст Баптист Дюбанше перетнув Атлантику на педальному човні, харчуючись під час шляху лише простроченою їжею, щоб привернути увагу суспільства до необґрунтованого витрачання їжі. Під час подорожі, яка зайняла чотири місяці, 29-річний чоловік їв мед 50-річної давності, сочевицю врожаю, який зібрали 10 років тому, та рис, що зберігався з 2011 року.

Чоловік почав свій шлях у Парижі — він проїхав велосипедом через Францію та Іспанію до Марокко, де завантажив себе і велосипед у маленький педальний човен, в якому на нього чекала більша частина заготовлених на довге плавання харчових запасів. На човні Дюбанше вирушив до Майамі, а там знову пересів на великий і доїхав до «Великого яблука».

Весь цей час, за підрахунками чоловіка, він рухався зі швидкістю 40 миль на день по воді та від 40 до 75 миль на день, коли був на суші.

У подорожі одинак не обійшлося і без небезпечних ситуацій — активіст зустрічав китів, які могли перекинути човен, і потрапляв у шторм.

У човні я був зовсім один. Це була відокремлена подорож без жодної допомоги. Здавалося, що я плив десять років. Якось у човна з'явився гігантський кит. Він був у два рази більший за човен і міг перевернути його або зламати ударом хвоста. Було дуже страшно. Іноді я замерзав і не міг рухатись і нічого не міг з цим зробити. Шторма теж були дуже страшні, але ти бачив їх заздалегідь і міг усвідомити, що зараз станеться. Деякі пристрої ламалися, і іноді їх ремонт займав час. Зламався радар, і я не міг дізнатися, що десь поруч з'явився човен.Слі засинав, тому я міг спати тільки по 20 хвилин за раз, щоб бути впевненим у тому, що поруч немає великих суден, - цитує мандрівника The Daily Mail .

Але незважаючи на небезпеку, Баптист знаходив у подорожі приємні моменти.

Часом мені було дуже страшно, я запитував себе частіше, ніж будь-коли, чи буду живий наступного дня. Але зірки були чудовими. Їх були мільйони і мільйони, вони сяяли як пилюка по всьому небу.

Дюбанше окремо відзначає мету своєї подорожі.

Цей проект був способом звернути увагу людей на те, що їм потрібно розумно ставитися до витрачання їжі. Свіжі продукти слід заморожувати, щоб потім їх не довелося викидати. А продукти, в яких не міститься рідина, не варто викидати після закінчення терміну придатності, вони можуть зберігатися доти, доки не будуть з'їдені.

Дюбанше далеко не перша людина, яка змінює життя в місті на самотні подорожі. Чого тільки вартий хлопець з Австралії, який кілька років тому продав все своє майно за винятком фургончика і вирушив у подорож континентом з єдиним компаньйоном — своєю кішкою. Поїздка не має кінцевого пункту призначення, і вона триває досі.

Джерело