Для перегону я взяв до команди трьох чоловік, т.к. на новому човні краще мати більше команди, чи мало що - коли більше вільних рук це добре. У цезі це виявилося майже правильним рішенням, проте через проблему з бензиновим двигуном і відсутністю стопорів стаксель-шкотів двоє з них зі мною напевно вже ніколи не захочуть) втім я теж, т.к. стільки пити як вони – це перебір для мене.

Макс

Валера

Антон

Почалося все непогано - музика репетувала на повній гучності (це добре, коли недовго, але так тривало ще 2 дні :)), ми йшли під бензиновим мотором досить жваво, проходячи Херсон. Проблеми почалися, коли тяга на бензиновому моторі впала.

Обороти двигуна почали мимоволі змінюватися і тяга сильно впала (швидкість проти течії впала майже до нуля)

Поставили вітрила, але коли Антон вирішив вибрати грота-шкот тугіше, шурупи, які тримали центральну частину погону, стрільнули, погон вигнувся і довелося грот прибирати. Така проблема.

Вирішили причалити до рибальського причалу в районі Херсона та подивитися, що можна зробити з мотором. Електродвигун у мене не було можливості довести до розуму - необхідно було розібратися як налаштувати контролер двигуна, але коли на човні репетує музика і глушать спирт це складне завдання для мене. Тишу мені хоча б на годину - я тоді зробив би все.

Полагодили погон грота-шкіта.

З'ясувалося, що демпферна гумка на гвинті виробилася (мотор не новий, дістався мені разом з гнилим корпусом, який я перебудовував) і крутний момент від валу мотора погано передається на гвинт, вал прокручується щодо гвинта. Можна було б вкрутити щось на кшталт шкпонки, але для цього треба гвинт затиснути в тисочках і просвердлити отвір для шкопки. Тисочків не було.

Ще до речі дуже незручно що не було сходів для того, щоб підбиратися на борт з води (це довелося зробити пізніше)

Загалом, мотор полагодити невдалося і ми вирішили йти до Нової Каховки під вітрилами, благо вітер був, правда завжди в ніс - тому за наступний день ми зробили кілька сотень галсів і мало не встигли дійти до вечора до шлюзу.

Ночівля була не холодною, встали години о 7 ранку. Приготували поїсти і пішли під вітрилами.

Ми не дійшли до шлюзу кілометрів сім.

Наступного ранку нас трохи простягла яхта на дизелі, шкода не розглянув її назви, т.к. займався тим, що оплачував шлюзовку з телефону.

У результаті до 12 години ми прийшли під вітрилом до шлюзу. Тут двоє з команди зібрався додому і я отримав можливість зайнятися електродвигуном, т.к. нарешті було тихо і я міг зібратися з думками. За пару годин я все налаштував і запустив двигун для проби - виявилося, що той тягне відмінно, все працює без проблем.

Ми прив'язали човен до дерева на березі, не кинувши якір (ну ніби заборонено біля шлюзу) проте дарма - виявляється, воду скидають зі шлюзової камери через нижні створи і при цьому потік води посадив човен на мілину - довелося зіштовхувати його назад.

Тримаємося на місці на движку проти течії від шлюзу, чекаємо, коли відкриють створи і дадуть зелений сигнал.

Вдвох з Антоном ми пройшли шлюз на верхній б'єф, а там нам дмухнуло 15 метрів за секунду. На електродвигуні пробралися до маленького яхт-клубу біля початку Кримського каналу та причалили.

За підсумками, вигрібати проти такого вітру виходило зі швидкістю 3,5 вузла, при електричній потужності 2 кВт, що витрачається. Боком до вітру човен йшов із тією ж швидкістю на 1 кВт потужності. На 2х кіловатах боком до вітру виходило 5,5 вузли. Електродвигун здатний працювати на 3 кВт довго, так що ще був хороший запас по потужності.

На верхньому б'єфі:

Електродвигун з контролером:

Ідея ремінної передачі показала себе двояко: з одного боку вона береже мотор якщо гвинт вдариться об камінь (бо ремінь просто прокрутиться на шківі), з іншого - ремінь погнув нам вал у результаті через постійне бічне навантаження.

Пізніше я вирішив поставити електромотор безпосередньо на вал, але це вже наступного року.

На причалі в Новій Каховці знайшовся свердлильний верстат і ми полагодили бензиновий мотор.

Наступний перегін яхти я зробив самостійно, про це пізніше.