Джерело

17 червня. Тяжкий був денек незважаючи на те, що пройшли ми сьогодні всього 46,3 км.

Рано-вранці ми зв'язалися зі шлюзом, я навіть до нього збігав, щоб радіозв'язок якісніший був. Нам сказали чекати буксир "Крамбол", сьогодні каналом ми йтимемо з ним у парі, якщо не відчепимося, звичайно))

Що робити, сидимо, чекаємо...

10:30 Нарешті нас викликали, та й буксир уже здався, відшвартовуємось від дебаркадера, у якого ми ночували, і йдемо до шлюзу

"Крамбол" заходить до шлюзу першим, ми за ним

За правилами, у камері шлюзу всі члени команди мають бути у спасжилетах. Феня до шлюзування готова!

За нами зачиняються ворота

Відразу за першим шлюзом видно друге. Висотний габарит на каналі 14м, але там, де провисають дроти високовольтних передач, на мостах скрізь 15м. Наша щогла висотою 14,6 м, але диспетчер, який учора давав нам добро на прохід каналу порадив, щоб ми просто притискалися до берега, там де дроти не так сильно провисають)))

У нас сьогодні є два плани - "мінімум" та "максимум". Мінімум - дійти до 6-го шлюзу і заночувати, максимум - заночувати перед шлюзом номер 10, але це малоймовірно, тому що в темну пору маломірний флот не шлюзують, а в перший шлюз ми потрапили вже досить пізно.

Перші шлюзи проходимо в бадьорому темпі, зустрічних суден немає, прямо з ходу залітаємо в камеру і швартуємося

Коли Катя накидала на рим швартови в третьому шлюзі, ми побачили прямий на рими змію, вона правда швидко ретирувалася, визначити і нормально сфотографувати її ми не встигли. Після цього Катя почала перевіряти, чи немає на рими змій, і тільки потім швартувати човен)

На багатьох причальних стінках сидять чаплі

За нашого наближення вони перелітають трохи далі, або на інший берег. А ось буксир, що йде перед нами, вони чомусь не бояться.

Перед 4 шлюзом ми трохи затримуємось, у камері опускається зустрічний теплохід. "Крамбол" встає до причальної стінки, а у нас маневр не вдався - як тільки ми підходимо до причалу, нас розвертає впоперек сильний перебіг від воріт шлюзу. Та й капітан "Крамбола" дуже не вчасно ввімкнув хід, ніби назло нам, і струмінь води від його гвинтів довершив справу. Але з другої спроби ми встаємо до стіни.

У тутешніх шлюзах рими висять дуже високо. Не у всіх, але о пів точно. Коли нам зустрівся перший високий гачок, Каті довелося дертися по вантах, а потім мало не в стрибку надягати петлі швартовів. Але вона впоралася, хоч мотузки й переплуталися трішки. Потім, коли ми вже були готові, стало простіше

До 17 години ми дісталися плану мінімум, а о 18:10 надовго стали до стінки 7го шлюзу. Сонце сідає, чи пустять нас далі? З кожним шлюзом очікування шлюзування біля стінки стає все довшим, назустріч йде більше суден, і щоб вони не накопичувалися і не розходилися у вузькому каналі, тут розроблено цілий алгоритм проходження. Іноді доведеться чекати своєї черги майже по 2 години

Можливо, ми ще один шлюз пройдемо, промінчик надії у нас є)))

Пройшли сьомий шлюз і з несміливою невпевненістю підходимо до 8-го, і тут чуємо по радіо: "яхта Валгалла, шлюзуватися будете?" - Будемо, звісно!)))

До 9го підходимо у повній темряві, але впевненість у тому, що нас пустять їсти, бо ночувати між цими шлюзами ніде)

О 22:00 виходимо із 9 шлюзу. Попереду 10 км по каналу і потім ще 15 по Варваровському водосховищу. По каналу йти легко, навігаційні вогні працюють, береги, якщо посвітити ліхтариком, видно. Коли виходимо у водосховище стає гіршим, відстані між вогнями подовжуються, темінь непроглядна. А судновий хід вузький, кругом мілини. Катя втомилася і засинає стоячи) Іноді видно вогні суден, що проходять. О 00:10 виходимо у широку частину водосховища, тут глибше і можна трохи розслабитись.

Але ось з'явилися судна, що стоять на якорі перед 10-м шлюзом, ми проходимо за них, далі до берега і кидаємо якір за причальною стінкою о 01:30. Але лягти спати нам вдалося лише за годину, коли я остаточно переконався, що якір тримає, покладені вогні горять, і ми нікому не заважаємо. План максимум успішно завершений))

Дякую, що дочитали, продовження слідує.