День 1: переліт і перша ночівля
Коли я приїхав до аеропорту, я ще не мав візи на руках. Справа в тому, що я протопив із замовленням візи: зробив це за 2 тижні до вильоту, а краще замовляти раніше. Сама віза безкоштовна і замовляється через інтернет, але консул, який видає візи, дуже зайнятий на роботі та у відповідь на мій запит на візу він відправив готову візу не на мій email – переплутав. Довелося пояснюватися з ним по телефону і за 2 години до вильоту віза була у мене на email, а в аеропорту я знайшов десь роздрукувати (що коштувало мені шоколадки для робітниць аеропорту, які допомогли :) ).
Переліт пройшов без проблем, вели чекали хвилин 30, поки їх винесуть. В аеропорту поряд із місцем збирання знайшли розетки, підзарядили телефони, поки збирали велі.
З нами на Кіпр летіла ще одна велогрупа, але вони мали інший маршрут - ми їх так і не зустріли. Проблем при складанні велів в аеропорту так само не було (я згадую як ми збирали велі у Донецьку у 2013-му, коли прибиральниця нас мало не прогнала на вулицю)
Ночували поряд з аеропортом, у заздалегідь поміченому гуглмапс місці. Тут невеликий лісок, де ми розпалили багаття для вечері, яке швидко загасили коли закінчили готувати (бо на Кіпрі як забороняється палити багаття на узбережжі, хоча це не зовсім так виявилося). У цьому ж лісі закопали пакувальні матеріали для велів, щоби не возити їх із собою всю дорогу.
Дуже незвичним виявився лівосторонній рух, як у Великій Британії. Через цю особливість кілька разів за весь похід виїжджали на зустрічку, але все обійшлося.
За сьогодні проїхали Кіпром кілометрів 5, не більше.
Залиште коментар для
0 коментарів