День 7: Дуже сонний день
В автобусі особливо не виспишся: я поспав лише годину. Не дочекавшись поки в автобусі розноситимуть печінки, ми самі почистили нички. А ось автобусний wi-fi був налаштований криво: тільки один пристрій у мережі міг одночасно користуватися вафлею. Вийшло зарядити смартфони: у спинці кожного крісла є телевізор із usb портом, на який подається живлення. О 5 годині ранку ми виповзли з автобуса в Айдені і почали збирати великі. Коли до світанку залишалася ще година, ми вже їхали трасою на м. Секу, де треба було повернути до гір парку Ділек.
Гори поряд з Айденом
Фото для маршрутної комісії
Їмо кислі апельсини
Ще фото для комісії
Дорогою проїхали величезні вітряки та в обід поспали години 3. Погода зіпсувалася та повіяв сильний зустрічний вітер 25 км/год. Повзли зі швидкістю 10 км/год і я мало не застудився. Спасибі воді від коралового клубу в Україні – перші ознаки застуди швидко пройшли.
ммм, яка дівчина :)
Гриша з Олею і я сплю
Дані GPS. Я в автобусі ввімкнув GPS на хвилину і цим заспівав статистику )
Особливих подій не було, нам як завжди сигналили водії, вітаючи здоровий спосіб життя. Мені цього не вистачатиме в Україні, як і участі сторонніх людей. У нас прийнято допомагати собі, а тут не так. До 16 години ми під'їхали до підніжжя Ділека. Оля в селі поряд знайшла комп'ютерний клуб і пішла заповнювати якусь анкету, не пам'ятаю вже навіщо, але треба було якнайшвидше. Знайшли місце для наметів у віддаленому саду і там розмістилися. На вечерю був суп із сочевиці, який схожий на гороховий суп до смаку. Тільки допили чай і пішов дощ.нею сили і швидко пройшов. Завтра рано підводитися, т.к. треба встигнути піднятися на перевал у Ділеку і спуститься зі зворотного боку, так що всім приємних снів. Проїхали за день 70 км, набір висоти 200 м. Дуже повільний інет, фото завантажу завтра
Залиште коментар для
0 коментарів