День 2: Денізлі – Памуккале – Сельчук
Прокинулися о 7 годині, т.к. обіцяли поліцаям, що приберемо намет з даху до 8 години ранку. Температура була близько +18 - на відстані від берегової лінії вона помітно нижче. Розігріли недоїдену вечерю та встигли зібратися до 8 години. Я на GPS проклав маршрут до Памуккале та ми поїхали.
Поліцейський учора ввечері попросив нас до 8 години ранку поїхати, так що прокинулися о 6-й і почали гріти сніданок і збирати речі. Сьогодні нам потрібно було спочатку доїхати до Памуккале, погуляти ним і все подивитися, а потім автобусом доїхати до Сельчука і заночувати там. Дорога до Памуккале була легка, майже весь час вниз, на узбіччі зупинялися і поповнювали запаси провізії з місцевих гранатових садів. Дорогою потрапив цікавий ресторан, зроблений у вигляді замку.
За 3 години доїхали, трохи відпочили і пішли гуляти Памуккале, заплативши по 20 лір за вхід. Місце дуже гарне.
Вода тепла та пахне воднем :) Туристів багато. Російську мову чути звідусіль. Ну взагалі прикольно, мені сподобалося) Ще там живуть качки)
Вгорі Памуккале. Там знаходяться руїни однойменного стародавнього міста
Є навіть музей
Дивно чому статуя без голови?
Велотурист із Німеччини – приїхав на своєму велі сюди зі своєї країни. Сідло у нього брукс і всі матеріали, хоч і непоказні на вигляд, дуже технологічні та дорогі. Планував у Туреччині закінчити свою подорож через тиждень та полетіти літаком додому.
Після огляду визначних пам'яток стали шукати автовокзал щоб поїхати в Сельчук, проте на нас чекала неприємна несподіванка: прямого автобусного маршруту до Сельчука звідси немає - доведеться брати автобус до Денізлі, а звідти - до Сельчука. Проблема ще в тому, що звідси ходять лише маленькі автобуси, тому ми ледве вмовили водія взяти наші велі з собою. Сьогодні проїхали на велах 40 км. Місце другої ночівлі
Залиште коментар для
0 коментарів