Прокинувшись вранці, побачили, що заночували посеред якоїсь місцевої велотусівки. Навколо було багато наметів, багато великів. Багато великих лежали ні до чого не пристебнуті - так, це не наша країна. На велотусівці була кухня, правда, як я потім зрозумів - вона не коштувала сплачених грошей: сніданок був убогім, краще б ми приготували собі їжу самі. За сніданком познайомилися із сімейною парою, які подорожували на орендованому авто Туреччиною. Розговорилися – виявилося вони з Росії. Арендувати авто та заправляти його бензином у Туреччині - задоволення нез дешевих. Близько полудня поїхали в Ділек.

Рекламка велофестивалю. Якийсь місцевого значення приїхало людина 50-70.

Ранок:) Стоянка безкоштовна, а сніданок – платний, 10 лір. Є підозра, що без сніданку не можна.

Не знайомі велобренди

Я знову заклеююсь, а поруч лазить у кіт, сподіваючись чимось поживиться

Сфоталі на в'їзді до національного заповідника шматочок карти

Приблизно тут повертати з асфальтованої дороги на стежку через перевал. Там місце позначено арочкою та плакатами з фотками тварин парку.

Там дуже красиво. Бути в Туреччині і не поїхати в це місце просто не можна.

Подібних джерел дорогою багато, кожні 2-3 кілометри. Достатньо наповнити одну баклажку із водою, цього вистачить до наступного джерела. Вода є лише з одного боку перевалу.

Перевал. Ночувати у парку не рекомендується, т.к. диких тварин повно тут. Та й рівних місць мало щоб намет поставити. Якщо все ж таки вирішите ночувати, але не ставте табір біля води, якщо звичайно, ви не любитель слухати всю ніч як різні тварини ходять на водопій :)

За перевалом видно солончаки

Дивні кам'яні пласти

Обережно спускаємось вниз

Пробився, заклеївся і втратив дві бортівки з трьох. Млинець, вони у мене з мого першого вела були, з нержавіючої сталі. Журба та смуток...

Спускаємось. Спуск не легший за підйом - їхати можна тільки в деяких місцях і то вів на камені ходить юзом, складно не впасти

Попереду солончаки – там ми заночуємо

Приблизне місце ночівлі. Ночівля видалася дуже не спокійною - біля намету тупцювали кабани та гієни. Але все ж таки втома взяла своє і я заснув. Проїхали 35км, набрали висоти – 1000м.